Заощадження. Інформація для наймолодших.
Заощадження. Інформація для наймолодших
Привіт! Давай поговоримо про заощадження!
Що таке заощадження? Чому не потрібно витрачати усі гроші одразу? Для чого взагалі потрібно відкладати гроші, і яка з цього користь?
Кожен з нас має якусь мрію, або декілька мрій. Я от мрію про новенький велосипед! Батьки не хочуть мені купувати такий, бо у мене вже є один, і він в непоганому стані. Проте у того, який я хочу, більше передач, кращі колеса, і він суперкрутий! Тому я вирішив назбирати собі потрібну суму самостійно!
Знаєш, я був дуже здивований, коли мама мене похвалила за таку ідею. Вона сказала, що це будуть мої “заощадження”. І пояснила, що:
“заощадження” – це гроші, відкладені на майбутні покупки
Тож тепер я маю заощаджувати гроші на мою мрію. Але виявилося, що робити це непросто, бо постійно хочеться щось купити.
На вихідних приходили в гості бабуся з дідусем. Вони подарували мені шоколадку і 10 гривень. Шоколадку я з’їв одразу, а гроші вирішив зберегти, щоб купити велосипед. Поклав їх у кишеню і забув про них, аж поки не пішов з друзями гуляти.
Опинившись на вулиці, я запхав руку в кишеню і знайшов там цих 10 гривень. Друзі підбурили мене купити за них жуйки для всієї компанії. Я не зміг встояти… Після того дня в мене залишилося лише 50 копійок. Сумно. Так я на велосипед не назбираю…
Почав думати, що робити!
Згадав, що я маю одного друга, він трошки старший від мене, і в нього завжди є всі речі, про які я лише можу мріяти. Його звуть Артур. Після цієї ситуації з грошима і жуйками я вирішив запитати в нього — як так!? До мами з татом йти було якось соромно...
Артур довго з мене сміявся, я вже думав образитися і більше ніколи не говорити з ним. Але я так сильно хочу той велосипед, що довелося терпіти і слухати. Артур сказав, що теж був такий марнотратний, як я. Пояснив, що:
“марнотратник” – це людина, котра не думає, на що витрачати гроші, і вони просто зникають з кишень
А ще сказав, що він прочитав книгу “Пес на ім’я Мані”, і у ній детально описано, що робити, щоб назбирати гроші на свої мрії.
Почитати книжку — це хороша ідея, але мені кортіло вже зараз знати якомога більше про те, як заощаджувати, тож я випитував Артура, як міг — що ж треба робити!? Конкретно!
Він не хотів ділитися такою таємницею, та дещо все ж сказав.
- Заведи собі скарбничку — їх багато продається у магазинах, зазвичай у вигляді свинки. На це теж треба витратити кошти, тому натомість ти можеш скористатися будь-якою коробкою, або можна попросити в мами звичайну банку. Я спочатку мав таку. Мені подобалося тримати гроші у прозорій банці і бачити, скільки я вже наскладав.
- Запиши, скільки грошей тобі треба назбирати, і йди до мети. Якщо тобі треба назбирати велику суму, це звичайно складніше, але повір — насолода від того, що ти маєш ці кошти на свою мрію, буде неймовірною!
- Щоб уберегти свої гроші від марнотратства, клади їх в скарбничку, а не в кишеню!
І це все?!
А де ж я наберу стільки грошей? Артур обіцяв розказати, коли я спробую зробити ці три пункти.
Ну добре, це не складно…
Пішов до мами просити якусь коробку або банку. Мама здивувалася, скептично запитала мене, що я з тим збираюся робити. Довелося розказати про Артурові поради, після чого я без зайвих запитань отримав від мами невеличку пластикову банку з-під якоїсь крупи, здається.
Ввечері батьки мали зі мною “серйозну розмову”. Було спершу страшно, але я зміг пояснити і довести, що маю твердий намір назбирати собі на велосипед. Показав банку, в якій на дні лежала моя решта з 10-ти гривень — самотні 50 копійок. На кришці я наклеїв папірець, на якому жирними літерами написав:
На велосипед!
Того дня батьки якось дивно змінили своє ставлення до мене. Ми домовилися, що вони допоможуть мені назбирати цю суму, і вони дали мені ще по 10 гривень, тобто аж цілих 20! Я вже знав, що як тільки візьму їх на вулицю — ніщо не зупинить мене від марнотратства. Але й смаколиків мені хотілося…
Запитав в татка по-секрету, що робити?
Тато сказав, що я можу заощаджувати не всі гроші, які отримую, а якусь їх частину — наприклад, 10 гривень покласти у банку, а 10 взяти на прогулянку.
Ця ідея мені сподобалася, я так і зробив. Тепер треба продовжувати в тому ж дусі.
Через деякий час моя скарбничка містила вже багато гривень і копійок. Я щоразу їх перераховував, і навіть завів собі окремий блокнот, куди записував, скільки я додаю в скарбничку, і яка сума там уже є. Для мене це було цікавою грою, яка наближає до мене мій новий велосипед!
Також я почав шукати способи, як збільшувати суму в моїй скарбничці. Згадав про Артура, який обіцяв дати мені ще якісь цікаві поради — але це вже зовсім інша історія!